Критерії оцінювання
Методичні рекомендації
“Щодо вивчення у закладах загальної середньої освіти навчальних предметів у 2018/2019 навчальному році”
2. Методичні рекомендіції щодо викладання української мови у 2018-2019 н.р.
3. Методичні рекомендації№1/9-415 від 03.07.2018 "Викладання української літератури у 2018/2019 навчальному році"
4. Організаційно-методичні засади освітнього процесу в спеціальних закладах освіти у 2018-2019 н.р.
Новий Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти уточнює мету вивчення даної галузі у порівнянні зі стандартом 2004 року:
окрім того, що метою освітньої галузі “Мови і літератури” є формування «комунікативної та літературної компетентності» та її складових, як було зазначено в попередньому документі, він акцентує увагу на розвитку особистості учня, формуванні в нього мовленнєвої і читацької культури, … гуманістичного світогляду, національної свідомості, високої моралі, активної громадянської позиції, естетичних смаків і ціннісних орієнтацій, тобто підкреслюється також виховний та розвивальний потенціал цієї галузі.
Освітня галузь складається з мовного і літературного компонентів. До мовного компонента належать українська мова, мови національних меншин (мова навчання і мова вивчення), іноземні мови, а до літературного — українська література, світова література і літератури національних меншин. Кожен із компонентів містить кілька наскрізних змістових ліній.
Особлива увага вчительської громади до програми з української мови була прикута не випадково, оскільки державна мова посідає особливе місце серед навчальних дисциплін: вона є не лише предметом вивчення, а й способом засвоєння інших навчальних предметів. У проекті програми з української мови зміщено акценти: важливим є не сам процес здобування знань і формування умінь і навичок, а й вміння учнів застосовувати у практичній щоденній діяльності набуті знання.
Наскрізними змістовими лініями мовного компонента нового Держстандарту є мовленнєва, мовна, соціокультурна і діяльнісна. (Змістовими лініями мовного компонента чинного Держстандарту 2004 р. є мовленнєва, мовна, соціокультурна і діяльнісна (стратегічна).
Складовими літературного компонента нового Держстандарту є емоційно-ціннісна, літературознавча, загальнокультурна і компаративна лінії (Змістовими лініями літературного компонента чинного Держстандарту 2004 р є аксіологічна, літературознавча, культурологічна). Як бачимо, у новому стандарті доповнені змістові лінії літературного компонента: до його складових віднесено ще й компаративну лінію.арто відзначити нове:
Емоційно-ціннісна лінія забезпечує розкриття гуманістичного потенціалу та естетичної цінності творів української, світової літератури, а також літератур національних меншин, формування світогляду учнів, їх національної свідомості, моралі та громадянської позиції.
Компаративна лінія забезпечує порівняння літературних творів, їх компонентів (тем, мотивів, образів, поетичних засобів та іншого), явищ і фактів, що належать до різних літератур, встановлення зв’язків між українською, світовою літературою і літературами національних меншин, розгляд традиційних тем, сюжетів, мотивів, образів у різних літературах, зіставлення оригінальних творів і україномовних перекладів літературних творів, увиразнення особливостей української культури та літератури на основі світової, демонстрацію лексичного багатства і невичерпних стилістичних можливостей української мови. Вважаємо ці доповнення актуальними, перспективними: компаративний підхід до вивчення творів дає можливість вийти за межі локального прочитання твору, встановити взаємозв’язки між різними художніми творами, національними літературами, творами мистецтва, оригіналами, краще зрозуміти власну національну ідентичність, місце української літератури в діалозі культур. Оволодіння методами компаративного аналізу надає можливість більш поглибленого вивчення художніх творів, при цьому зростає інтерес учнів до їх вивчення, активізується читацька діяльність, реалізуються виховні завдання у процесі вивчення літератури.
У сучасній педагогіці здійснюється активний пошук та випробування різних форм і методів діяльності учнів. У координатах компетентнісно спрямованої освіти педагог має виступати не стільки джерелом знань та контролюючим суб’єктом, скільки організатором самостійної активної пізнавальної діяльності учнів, їхнім консультантом і помічником..
Діяльнісний підхід ґрунтується на визнанні діяльності основою, засобом і вирішальною умовою розвитку особистості. Він вимагає спеціальних зусиль, спрямованих на відбір й організацію діяльності учня, на активізацію і переведення його в позицію суб’єкта пізнання, праці та спілкування, що в свою чергу, передбачає вироблення умінь обирати мету, планувати свою роботу, організовувати, виконувати, коригувати, контролювати її, аналізувати й оцінювати її результати. При розробці сценарію уроку доцільно окремо планувати діяльність вчителя і діяльність учнів (можливо утворивши для цього дві колонки). Учитель, плануючи власну діяльність, має переосмислити способи та методи передачі інформації, наповнення учнів знаннями: «трансляцію», озвучення матеріалу підручника чи інших джерел на уроці потрібно замінити проектуванням власної організаційної, управлінської, консультаційної, заохочувальної діяльності. А при плануванні діяльності учнів важливим є детальне продумування, передусім, факторів впливу на мотиваційну сферу.
Орієнтація на досягнення компетентностей задає принципово іншу логіку організації загальної освіти, а саме логіку вирішення завдань і проблем, причому не тільки і не стільки індивідуального, скільки групового, парного, колективного характеру. Відповідно перед учителем, якщо він хоче в якості освітнього результату мати компетентність учнів, постає завдання не примушувати, а мотивувати їх до тієї чи іншої діяльності, формувати потребу у виконанні тих чи інших завдань, сприяти отриманню досвіду творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до знань і до процесу їх отримання.
Учителям слід звернути увагу ще на одну проблему. Адаптація освіти до потреб сучасного суспільства зумовлює пошук інноваційних методів отримання надійних оцінок навчальних досягнень. Учитель сьогодні повинен уміти конструювати нові педагогічні ситуації, нові завдання, спрямовані на використання узагальнених способів діяльності та створення учнями власних продуктів в освоєнні знань
Отже, потрібно зауважити, що реалізація стандарту потребує змін у діяльності вчителя, виконання нових функцій у процесі професійно-педагогічної роботи в сучасній школі:
· функції сприяння навчанню учнів (створення умов для прояву самостійності, творчості, відповідальності учня в освітньому процесі та формування у нього мотивації безперервної освіти);
· функції проектування (проектування спільно з учнем індивідуального освітнього маршруту)
· управлінської функції (координації діяльності суб’єктів освітнього процесу).
Опанування цих та інших функцій, формування готовності вчителя до роботи в
умовах запровадження нового Державного стандарту – ці та інші завдання стоять наразі перед учительською спільнотою та методичними службами.
Методичні рекомендації
Листи МОН України та методичні рекомендації:
1.Лист Міністерства освіти і науки України від 03.07.2018 №1/9-415“Щодо вивчення у закладах загальної середньої освіти навчальних предметів у 2018/2019 навчальному році”
2. Методичні рекомендіції щодо викладання української мови у 2018-2019 н.р.
3. Методичні рекомендації№1/9-415 від 03.07.2018 "Викладання української літератури у 2018/2019 навчальному році"
4. Організаційно-методичні засади освітнього процесу в спеціальних закладах освіти у 2018-2019 н.р.
Навчальні програми
1. УКРАЇНСЬКА МОВА 5–9 класи Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (Програма затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804)
2.УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 5–9 класи Програма для загальноосвітніх навчальних закладів
(Оновлена програма з української літератури для 5–9 класів загальноосвітніх навчальних закладів підготовлена на основі чинної програми з урахуванням змін, внесених у 2015 році.
Програма базується на вимогах Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. No 1392, ідеях Концепції «Нова українська школа»)
3. КЛЮЧОВІ ЗМІНИ В ОНОВЛЕНИХ НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМАХ 5-9 КЛАСІВ за результатами обговорення на платформі EdEra та на предметних робочих групах
На виконання Наказів Міністерства освіти і науки України No 52 від 13 січня 2017 р. No 201 від 10 лютого 2017 р. 4.
4. Українська мова 10-11 класи Рівень стандарту ( зі змінами, затвердженими наказом МОН від 14.07.2016 № 826)
5. Українська література 10-11 класи Рівень стандарту, академічний рівень ( зі змінами, затвердженими наказом МОН від 14.07.2016 № 826)
6. Типова освітня програма загалної середньї освіти ІІ ступеню (5-9 класи)
7.Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 408)
(Оновлена програма з української літератури для 5–9 класів загальноосвітніх навчальних закладів підготовлена на основі чинної програми з урахуванням змін, внесених у 2015 році.
Програма базується на вимогах Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. No 1392, ідеях Концепції «Нова українська школа»)
3. КЛЮЧОВІ ЗМІНИ В ОНОВЛЕНИХ НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМАХ 5-9 КЛАСІВ за результатами обговорення на платформі EdEra та на предметних робочих групах
На виконання Наказів Міністерства освіти і науки України No 52 від 13 січня 2017 р. No 201 від 10 лютого 2017 р. 4.
4. Українська мова 10-11 класи Рівень стандарту ( зі змінами, затвердженими наказом МОН від 14.07.2016 № 826)
5. Українська література 10-11 класи Рівень стандарту, академічний рівень ( зі змінами, затвердженими наказом МОН від 14.07.2016 № 826)
6. Типова освітня програма загалної середньї освіти ІІ ступеню (5-9 класи)
7.Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 408)
Закони України та Накази
1. Конституція України| 3. ЗАКОН УКРАЇНИ Про освіту (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2017, № 38-39, ст.380) 4. "Про затвердження програм ЗНО результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти" Наказ МОН України №696 від 26.06.2018 5.Про затвердження Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів Наказ МОН № 496 від 03.06.08 року 6.Про проведення Всеукраїнських учнівських олімпіад і турнірів з навчальних предметів у 2018/2019 навчальному році Наказ МОН № 849 від 02.08.2018 року |
НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ
- Лист МОН № 1/9-315 від 07.06.17 року "Про структуру 2017/2018 навчального року та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів"
- Лист МОН України №1/9-413 від 27.07.2017 "Про деякі питання щодо організації виховної роботи у навчальних закладах у 2017/2018 навчальному році"
- Лист МОН України №1/11-8269 від 17.08.2017 "Про переліки навчальної літератури, рекомендованої Міністерством освіти і науки України для використання у загальноосвітніх навчальних закладах"
- Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти "Нова українська школа" на період до 2029 року
- Проект Концепції розвитку освіти України на період 2015-2025 років
Новий Державний стандарт
Освітня галузь “Мови і літератури”
Новий Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти уточнює мету вивчення даної галузі у порівнянні зі стандартом 2004 року:окрім того, що метою освітньої галузі “Мови і літератури” є формування «комунікативної та літературної компетентності» та її складових, як було зазначено в попередньому документі, він акцентує увагу на розвитку особистості учня, формуванні в нього мовленнєвої і читацької культури, … гуманістичного світогляду, національної свідомості, високої моралі, активної громадянської позиції, естетичних смаків і ціннісних орієнтацій, тобто підкреслюється також виховний та розвивальний потенціал цієї галузі.
Освітня галузь складається з мовного і літературного компонентів. До мовного компонента належать українська мова, мови національних меншин (мова навчання і мова вивчення), іноземні мови, а до літературного — українська література, світова література і літератури національних меншин. Кожен із компонентів містить кілька наскрізних змістових ліній.
Особлива увага вчительської громади до програми з української мови була прикута не випадково, оскільки державна мова посідає особливе місце серед навчальних дисциплін: вона є не лише предметом вивчення, а й способом засвоєння інших навчальних предметів. У проекті програми з української мови зміщено акценти: важливим є не сам процес здобування знань і формування умінь і навичок, а й вміння учнів застосовувати у практичній щоденній діяльності набуті знання.
Наскрізними змістовими лініями мовного компонента нового Держстандарту є мовленнєва, мовна, соціокультурна і діяльнісна. (Змістовими лініями мовного компонента чинного Держстандарту 2004 р. є мовленнєва, мовна, соціокультурна і діяльнісна (стратегічна).
Складовими літературного компонента нового Держстандарту є емоційно-ціннісна, літературознавча, загальнокультурна і компаративна лінії (Змістовими лініями літературного компонента чинного Держстандарту 2004 р є аксіологічна, літературознавча, культурологічна). Як бачимо, у новому стандарті доповнені змістові лінії літературного компонента: до його складових віднесено ще й компаративну лінію.арто відзначити нове:
Емоційно-ціннісна лінія забезпечує розкриття гуманістичного потенціалу та естетичної цінності творів української, світової літератури, а також літератур національних меншин, формування світогляду учнів, їх національної свідомості, моралі та громадянської позиції.
Компаративна лінія забезпечує порівняння літературних творів, їх компонентів (тем, мотивів, образів, поетичних засобів та іншого), явищ і фактів, що належать до різних літератур, встановлення зв’язків між українською, світовою літературою і літературами національних меншин, розгляд традиційних тем, сюжетів, мотивів, образів у різних літературах, зіставлення оригінальних творів і україномовних перекладів літературних творів, увиразнення особливостей української культури та літератури на основі світової, демонстрацію лексичного багатства і невичерпних стилістичних можливостей української мови. Вважаємо ці доповнення актуальними, перспективними: компаративний підхід до вивчення творів дає можливість вийти за межі локального прочитання твору, встановити взаємозв’язки між різними художніми творами, національними літературами, творами мистецтва, оригіналами, краще зрозуміти власну національну ідентичність, місце української літератури в діалозі культур. Оволодіння методами компаративного аналізу надає можливість більш поглибленого вивчення художніх творів, при цьому зростає інтерес учнів до їх вивчення, активізується читацька діяльність, реалізуються виховні завдання у процесі вивчення літератури.
У сучасній педагогіці здійснюється активний пошук та випробування різних форм і методів діяльності учнів. У координатах компетентнісно спрямованої освіти педагог має виступати не стільки джерелом знань та контролюючим суб’єктом, скільки організатором самостійної активної пізнавальної діяльності учнів, їхнім консультантом і помічником..
Діяльнісний підхід ґрунтується на визнанні діяльності основою, засобом і вирішальною умовою розвитку особистості. Він вимагає спеціальних зусиль, спрямованих на відбір й організацію діяльності учня, на активізацію і переведення його в позицію суб’єкта пізнання, праці та спілкування, що в свою чергу, передбачає вироблення умінь обирати мету, планувати свою роботу, організовувати, виконувати, коригувати, контролювати її, аналізувати й оцінювати її результати. При розробці сценарію уроку доцільно окремо планувати діяльність вчителя і діяльність учнів (можливо утворивши для цього дві колонки). Учитель, плануючи власну діяльність, має переосмислити способи та методи передачі інформації, наповнення учнів знаннями: «трансляцію», озвучення матеріалу підручника чи інших джерел на уроці потрібно замінити проектуванням власної організаційної, управлінської, консультаційної, заохочувальної діяльності. А при плануванні діяльності учнів важливим є детальне продумування, передусім, факторів впливу на мотиваційну сферу.
Орієнтація на досягнення компетентностей задає принципово іншу логіку організації загальної освіти, а саме логіку вирішення завдань і проблем, причому не тільки і не стільки індивідуального, скільки групового, парного, колективного характеру. Відповідно перед учителем, якщо він хоче в якості освітнього результату мати компетентність учнів, постає завдання не примушувати, а мотивувати їх до тієї чи іншої діяльності, формувати потребу у виконанні тих чи інших завдань, сприяти отриманню досвіду творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до знань і до процесу їх отримання.
Учителям слід звернути увагу ще на одну проблему. Адаптація освіти до потреб сучасного суспільства зумовлює пошук інноваційних методів отримання надійних оцінок навчальних досягнень. Учитель сьогодні повинен уміти конструювати нові педагогічні ситуації, нові завдання, спрямовані на використання узагальнених способів діяльності та створення учнями власних продуктів в освоєнні знань
Отже, потрібно зауважити, що реалізація стандарту потребує змін у діяльності вчителя, виконання нових функцій у процесі професійно-педагогічної роботи в сучасній школі:
· функції сприяння навчанню учнів (створення умов для прояву самостійності, творчості, відповідальності учня в освітньому процесі та формування у нього мотивації безперервної освіти);
· функції проектування (проектування спільно з учнем індивідуального освітнього маршруту)
· управлінської функції (координації діяльності суб’єктів освітнього процесу).
Опанування цих та інших функцій, формування готовності вчителя до роботи в
умовах запровадження нового Державного стандарту – ці та інші завдання стоять наразі перед учительською спільнотою та методичними службами.
Немає коментарів:
Дописати коментар